|
Ґендер
- поняття, що увійшло у вжиток з соціології і визначає соціальну
стать людини на відміну від біологічної статі, соціально-рольовий
статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в
освіті, професійній діяльності, доступ до влади, сімейній
ролі та репродуктивній поведінці і є одним з базових вимірів
соціальної структури суспільства.
- соціальна особливість статі людини на відміну
від біологічної статі (sех), соціально-рольовий статус, який
визначає соціальні можливості людини - чоловіка і жінки в
усіх сферах життєдіяльності.
- в літературі існує декілька концепцій ґендера.
Це обумовлено як відносною "молодістю" ґендерного
підходу (перші наукові праці з'явилися близько двадцяти років
тому), так і складністю самого феномена. Для всіх них базовим
положенням є розрізняння понять стать (sex) і ґендер (gender).
Стать - це термін, що означає ті анатомо-біологічні особливості
людей (в основному - в репродуктивній системі), на основі
яких люди визначаються як чоловіки або жінки. Його слід вживати
тільки стосовно характеристик і поведінки, які випливають
безпосередньо з біологічних відмінностей між чоловіками і
жінками. Ґендер - це складний соціокультурний конструкт, який
відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних і емоційних
характеристиках між чоловічим і жіночим. В рамках цього підходу
ґендер розуміється як організована модель соціальних відносин
між жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування
і взаємодію в сім'ї, а і визначає їх соціальні відносини в
основних інституціях суспільства. Ґендер, таким чином, трактується
як один з базових вимірів соціальної структури суспільства,
який разом з іншими соціально-демографічними і культурними
характеристиками (раса, клас, вік) організує соціальну систему.
Соціальне відтворення ґендерної свідомості на рівні індивідів
підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру.
Втілюючи в своїх діях очікування, які пов'язані з їх ґендерним
статусом, індивіди конституюють ґендерні відмінності і одночасно
обумовлені ними системи панування і володарювання. В багатьох
суспільствах жінок і чоловіків не тільки сприймають, але і
оцінюють по-різному, обгрунтовуючи це ґендерними особливостями
і різницею в їх здібностях, відмінностями у розподілі влади
між ними. Ґендер конструюється через певну систему соціалізації,
розподілу праці і існуючі в суспільстві культурні норми, ролі
і стереотипи. Вони в певній мірі визначають психологічні якості,
здібності, види діяльності, професії людей в залежності від
їх біологічної статі. При цьому ґендерні ролі і норми не мають
універсального змісту і значно розрізняються в різних суспільствах.
В цьому розумінні бути чоловіком або жінкою означає зовсім
не володіння певними природними якостями, а виконання певної
ролі. В сучасних соціальних і гуманітарних дослідженнях ґендер
використовується не як незмінна і універсальна конструкція.
Поняття ґендер означає не річ або предмет, не багато речей
або предметів, а комплексне переплетіння стосунків і процесів.
Ґендерна демократія
- система волевиявлення двох статей - жінок і чоловіків у
громадянському суспільстві як рівних у правах і можливостях,
що законодавче закріплені й реально забезпеченні в усвідомленні
політико-правових принципів, діях, розбудові суспільних і
державних структур з урахуванням ґендерних інтересів та потреб.
Ґендерні стратегії
- визначення суспільне значимих ґендерних спрямувань в діяльності
соціумів та їх організаційних структур, направлених на утвердження
ґендерної демократії в суспільстві з метою розвитку ґендерної
культури.
Ґендерний індекс людського розвитку –
це встановлені Організацією Об’єднаних Націй показники, що
відображають становище в країні чоловіка і жінки в таких базових
напрямах людського розвитку: можливість вести здоровий спосіб
життя та довго жити; доступність якісної освіти; рівень матеріального
добробуту.
Ґендерна культура -
сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах
буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності,
зумовлених суспільним устроєм та пов'язаними з ним інституціями.
Ґендерна політика -
утвердження партнерства статей у визначенні та втіленні політичних
цілей і завдань та методів їх досягання в діяльності політичних
структур - держави, політичних партій, громадсько-політичних
об'єднань.
Ґендерна рівність є
процесом справедливого відношення до жінок і чоловіків. Для
забезпечення справедливості, критерії часто повинні компенсувати
історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам
існувати в рівних умовах. Справедливість веде до рівноправності.
Ґендерна рівноправність
– це рівне оцінювання суспільством подібностей і відмінностей
між жінкою і чоловіком та розрізнення ролей, які вони відіграють.
Ґендерна соціалізація
- процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для
нього суспільством від народження, в залежності від того,
чоловікам чи жінкою вона народилась.
Ґендерна стратифікація
- ієрархічний розподіл в суспільстві економічних та соціальних
ресурсів по статевій належності.
Ґендерна чутливість
- один з критеріїв оцінки планування змін, проектів, методів
дослідження і аналізу. Зміни, що плануються, методи, чутливі
в ґендерному відношенні, якщо вони враховують існуюче становище
жінок і чоловіків, не погіршують становище жінок і чоловіків,
сприяють встановленню тендерного балансу.
Ґендерні ролі
1) зразки поведінки жінок і чоловіків, які грунтуються на
традиційних очікуваннях, пов'язаних з їх статтю;
2) сукупність загальноприйнятих, з точки зору культури, норм
і правил поведінки, які закріплюються за людьми в конкретній
ситуації. Ґендерні ролі відрізняються в суспільствах з різною
культурою і змінюються з часом.
Ґендерний баланс -
фактичний, або такий, що планується, стан справ, при якому
зрівнюється соціальне, економічне, політичне становище чоловіків
і жінок. Встановлення ґендерного балансу спирається на сукупність
ключових показників, серед яких найбільше значення мають рівномірний
розподіл доходів, представництво на управлінських і політичних
посадах, рівень завантаження при веденні домашнього господарства
і громадських справ, досягнутий рівень освіти, рівень захворюваності
і тривалість життя.
Ґендерні стереотипи
- набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються існуючого
становища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів
і потреб. Ґендерні стереотипи закріплюють існуючі ґендерні
розбіжності і стають перепоною до змін стану справ в сфері
ґендерних відносин.
Ґендерна демократія
- це система волевиявлення у громадянському суспільстві двох
статей - жінок і чоловіків, як рівних у можливостях і правах,
що законодавчо закріплені і реально забезпечені у політико-правових
принципах, діях, розбудові суспільних і державних структур
з урахуванням ґендерних інтересів, потреб.
Ґендерна культура
- це сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах
буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності,
що обумовлена демократичним устроєм і пов'язаними з ним демократичними
інституціями.
Ґендерна рівність є
процесом справедливого ставлення до жінок і чоловіків. Для
її забезпечення критерії справедливості часто повинні компенсувати
історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам
існувати в рівних умовах. Справедливість веде до рівноправності.
Ґендерна рівноправність
означає, що жінки і чоловіки користуються однаковим статусом,
мають однакові умови для реалізації всіх прав людини і можливість
робити свій внесок у національний, політичний, економічний,
соціальний і культурний розвиток, а також отримувати користь
від результатів. Тобто - це рівне оцінювання суспільством
подібностей і відмінностей між жінкою і чоловіком та розрізнення
ролей, які вони відіграють.
Ґендерна політика -
це утвердження партнерства статей у визначенні та втіленні
політичних цілей і завдань та методів їх досягнення в діяльності
політичних структур: держави, політичних партій, громадсько-політичних
об'єднань.
Ґендерні стереотипи
- це один із видів соціальних стереотипів, заснований на прийнятих
в суспільстві уявленнях про маскулинне і фемінне. Під соціальним
стереотипом, зазвичай, розуміється стандартизований, стійкий,
емоційно насичений, цінністно визначений образ. Синонімами
стереотипу нерідко виступають поняття упередження, забобони
або кліше.
Ґендерні стратегії
- це визначення суспільно значимих ґендерних спрямувань у
діяльності соціумів та їх організаційних структур, направлених
на утвердження ґендерної демократії в суспільстві з метою
розвитку ґендерної культури.
Ґендерний індекс людського розвитку -
це встановлені ООН показники, які відображають становище в
країні чоловіка і жінки в таких базових напрямах людського
розвитку: можливість вести здоровий спосіб життя та довго
жити; доступність якісної освіти; рівень матеріального добробуту.
Дискримінація жінок (сексізм)
в "Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо
жінок" одному з найважливіших документів в сфері прав
людини, визначається таким чином: "Дискримінація щодо
жінок означає будь-яку відмінність, виключення або обмеження
за ознакою статі, яке спрямоване на ослаблення або зводить
нанівець визнання, використання або здійснення жінками (незалежно
від їх родинного стану) прав людини і основних свобод у політичній,
економічній, соціальній, культурній, громадянській або будь-якій
іншій галузі". Найважливіша особливість цього визначення
полягає в тому, що поняття дискримінація застосовується не
тільки до юридичного рівноправ'я чоловіків і жінок, але і
до їх фактичного становища. Цей принцип підкреслюється в Конвенції,
де держави-учасниці зобов'язуються "приймати всі відповідні
заходи, включаючи законодавчі, для зміни чи відміни діючих
законів, постанов, звичаїв і практики, які являють собою дискримінацію
щодо жінок". Свій подальший розвиток цей принцип отримує
в Конвенції, де запроваджено поняття спеціальних заходів,
"які не вважаються дискримінаційними". Так, не вважається
дискримінацією "прийняття державами-учасницями термінових
спеціальних заходів, спрямованих на прискорення встановлення
фактичної рівності між чоловіками і жінками; ці заходи мають
бути відмінені, коли будуть досягнуті цілі рівності можливостей
і рівноправного ставлення".
Дискримінація - дії
або практика систематичного приниження групи або однієї людини.
Дискримінація позитивна
- один з засобів для вирівнювання ґендерного балансу. На практиці
воно означає надання переваг жінкам перед чоловіками в усіх
ключових сферах: при прийомі на престижні, високооплачувані
посади, у вищі навчальні заклади, висування кандидатур до
органів влади і т.д.
В основі такої політики лежить ідея, що якщо вибір між однаково
кваліфікованими чоловіками і жінками робиться "на загальних
підставах", то перевага першим (чоловікам) надається
практично автоматично, закріплюючи стереотип домінування чоловіків.
Якщо не застосовується принцип позитивної дискримінації, то
шанси для жінок більш справедливі. В свою чергу, збільшення
кількості жінок на високих посадах, в управлінні і інших ключових
сферах допомагає сформувати в суспільстві більш справедливі
ґендерні стереотипи.
Патріархат первісно,
в римському праві розумівся як влада батька (патріарха) над
усіма юридично недієздатними членами родини - жінками, дітьми,
рабами. В феміністській теорії патріархат розуміється як родинна,
соціальна, ідеологічна і політична система, в якій жінка і
жіноче (фемінне) завжди підкорено чоловіку і чоловічому (маскулинному).
Патріархат - домінуюча ідеологія, яка може бути подолана тільки
в процесі культурної і соціальної еволюції.
Поняття фемінний і маскулинний
стали активно використовуватися разом з розробкою концепції
ґендера і застосовуються в ґендерних дослідженнях для визначення
культурно-символічного змісту "жіночого" і "чоловічого".
Право в філософії
розуміється як форма суспільної свідомості, суть якої полягає
у соціальній регуляції. Право розвинулося з соціальних норм
і звичаїв, тобто звичних правил поведінки, які держава зробила
юридичними нормами. З соціальної точки зору право - це сукупність
встановлюваних або санкціонованих державою загальнообов'язкових
правил поведінки (норм), дотримання яких забезпечується засобами
державного впливу.
Права людини. В теорії
прав людини розрізняють права першого, другого і третього
покоління. До першого покоління відносяться так звані природні
невід'ємні права людини: право на свободу думки, совісті і
релігії; право кожного громадянина на ведення державних справ;
право на рівність перед законом; право на життя, свободу і
безпеку особистості. До другого покоління відносяться так
звані позитивні або основні права людини. Це ті природні права,
що закріплені в конституціях, законодавчо регламентовані і
забезпечені системою гарантій і механізмів захисту. Третє
покоління прав людини називають колективними правами. До них
відносяться право на мир, на здорове оточуюче середовище,
на соціальний і економічний розвиток. Ці права належать кожній
людині і кожному народу, але здійснюватися вони можуть не
окремою людиною, а колективом, загалом, тою чи іншою категорією
громадян. Зокрема, до таких прав відносяться права людини
жінки.
Сексизм - високомірне,
зверхнє, зневажливе ставлення представників однієї статі до
іншої. Ґрунтується на удаваному уявленні про перевагу моральних,
інтелектуальних, культурних, фізичних і інших якостей у однієї
статі по відношенню до іншої.
Сталий розвиток -
це процес розбудови держави на основі узгодження і гармонізації
соціальної, економічної та екологічної складових з метою задоволення
потреб сучасних і майбутніх поколінь. Сталий розвиток узагальнює
в собі процес виживання і відтворення генофонду нації, активізацію
ролі кожної окремої людини в суспільстві, забезпечення її
прав і свобод, збереження навколишнього природного середовища,
формування умов для відновлення біосфери та її локальних екосистем,
орієнтацію на зниження рівня антропогенного впливу на природне
середовище й гармонізацію розвитку людини в природі.
Ідея сталого розвитку - це ідея рівноправ'я всіх поколінь
і всіх людей кожного покоління, справедливості в просторі
і в часі, ефективного використання потенційних можливостей,
збалансованості суспільного розвитку і збереження природи.
Основні цілі сталого розвитку:
- економічне зростання - формування соціально-орієнтованої
ринкової економіки, забезпечення можливостей, мотивів і гарантій
праці громадян, якості життя, раціонального споживання матеріальних
ресурсів;
- охорона навколишнього природного середовища - створення
громадянам умов для життя в якісному навколишньому природному
середовищі з чистим повітрям, землею, водою, захист і відновлення
біорозмаїття, реалізація екологічного імперативу розвитку
виробництва;
- добробут - запровадження соціальних стандартів на основі
науково обгрунтованих нормативів бюджетної забезпеченості
одного жителя з урахуванням регіональних особливостей;
- справедливість - встановлення гарантій рівності громадян
перед законом, забезпечення рівних можливостей для досягнення
матеріального, екологічного і соціального благополуччя;
- ефективне (стале) використання природних
ресурсів - створення системи гарантій раціонального використання
природних ресурсів на основі дотримання національних інтересів
країни та їх збереження для майбутніх поколінь;
- стабілізація чисельності населення - формування державної
політики з метою збільшення тривалості життя і стабілізації
чисельності населення, надання всебічної підтримки молодим
сім'ям, охорона материнства і дитинства;
- освіта - забезпечення гарантій доступності для одержання
освіти громадян, збереження інтелектуального потенціалу країни;
- міжнародне співробітництво - активна співпраця з усіма країнами
і міжнародними організаціями з метою раціонального використання
економічних і екологічних систем, гарантування безпечного
і сприятливого майбутнього.
Сексуальне домагання
- принизлива (образлива) поведінка сексуального плану (словесна
чи фізична) стосовно особи, щодо якої є робочі, бізнесові
чи інші відносини підпорядкування.
|
